Делегація з Апімондії-2013 побувала на пасіці “Карпатської бджоли”, пише газета “Вікна”

Бджоли і люди. Розумні і працьовиті

2013.10.10
Юлія Баліцька, журналіст

посилання на статтю у газеті “Вікна”:

http://vikna.if.ua/news/category/community/2013/10/10/14785/view
Бджоли і люди. Розумні і працьовиті

Делегати цьогорічного світового конгресу бджолярів — на Калущині. Фото Юлії Баліцької


Бджільництво — ціла наука і щоденна праця від березня до вересня. Із жовтня у бджолярів розпочинається сезонний відпочинок, а, відтак, кожен хоче поділитися своїм досвідом і збагатитися досвідом сусідів. У цьому бджолярам стає у нагоді конгрес бджолярів світу, який відбувається раз на два роки. Цього року вперше в історії України він відбувся у Києві. А учасники із трьох країн виявили бажання відвідати пасіку «Карпатська бджола» Миколи і Марії Боднар, що в Угринові на Калущині.

День життя людей і бджіл — у «Вікнах».

— Ієрархія бджіл — це модель ідеального суспільства, яке ми, мабуть, ніколи не зможемо побудувати, — каже пасічник Микола Боднар. — Ним захоплювалися ще давньогрецькі філософи. Бджолиний світ надзвичайно організований, і діє, наче невеличка автономна держава. Якби люди зуміли так організувати своє життя у сім”ї, то давно б наступило Царство Боже на землі.


Господиня вулика — єдина бджоломатка. За її  командою окрема група бджіл виконує певну ділянку роботи: одні — вигодовують молодше покоління, інші — забезпечують сім’ю нектаром, пилком, водою, переробляють нектар у мед і запечатують його про запас на зиму, вентилюють або гріють повітря у гнізді до 35 градусів, готують комірки для відкладання яєць, підтримують чистоту у вулику та  охороняють гніздо.

Особливу роль відіграє «королівська свита». Так називають бджіл, котрі персонально обслуговують бджоломатку. Вони її доглядають, годують, очищають, охороняють, забезпечують роботою цілодобово. Вона цього вартує, бо за одну добу засіває 1500-1800 яєць, з яких через 21 день вийдуть молоді бджоли, а через 24 дні — молоді трутні.

На бджолину сім’ю можна подивитися і зовсім з іншого боку — більш жартівливого, але, проте, не позбавленого злободення.

— На 15 тис. бджіл може бути 250 трутнів, які нічого не роблять. Основне завдання трутнів — продовження бджолиного роду. Живуть вони у вулику до того часу, доки потрібні для запліднення маток, а на зиму бджоли їх із вулика виганяють, і вони — гинуть.  Трутень живе недовго, але яскраво, — просто і доступно вводить у курс справи син Миколи і Марії Боднарів Юрій.


Іноді навіть трапляється, що мед із однієї сім’ї крадуть бджоли із інших.

— Таких бджіл пасічники називають злодійками. Вони проникають до іншої сім’ї, дивляться, чи виставлена там «охорона» (а бджоли захищаються саме таким чином) буває  навіть, що — приводять інших бджіл, починають боротися. Проте, таке трапляється рідко. Якщо пильнувати за пасікою, такого не має трапитися, — до розмови приєднується заслужений пасічник України Дмитро Лошак.


Пасічники мають щоденну роботу біля вуликів із квітня до жовтня. Ця праця займає, практично, увесь день. Для роботи із бджолами є і спеціальне обладнання — брилі із сітками, які захищають від укусів. Одягаються пасічники переважно в легкий одяг світлого кольору. Радять використовувати бавовняний чи лляний. Бджоли недолюблюють сірий, чорний кольори, не надто люблять одяг із вовни.


Хоча кожен пасічник знає: без вжалень — не обійтися, за день роботи на пасіці — це звична справа. Можна захищатися й обкурюючи бджіл. Для цього спалюють вербу. Колись вважали, що дим бджоли сприймають як сигнал пожежі. Так бджоли стишуються. Дехто із пасічників стверджує, що це може спричинити втрату меду. Проте, останнім часом наука це спростовує, тож, бджіл усе ще «підкурюють».


Хоча, варто пам’ятати, що бджоли можуть бути агресивними перед дощем. Також не люблять нетверезих людей.

— Я спочатку, коли приходила сюди, накривала курткою голову. А тепер — знайшла підхід до бджіл. Не купую шампунів із квітковим ароматом і не користуюся парфумами, — жартує сусідка Галина.
КАРПАТСЬКА СІРА

Племінна пасіка „Карпатська бджола”  розташована у мальовничій місцевості села Середній Угринів. Чудове поєднання лісу і полів дає прекрасні умови для вирощування бджіл та отримання меду. Вулики, у яких проживає близько 2 сотень бджолиних сімей, розташовані у прекрасному місці. Довкола — вишневі та яблуневі сади, а, значить, із їхнього цвіту і мед — цілющий.


У свідомості більшості із людей пасіка призначена для того, щоб отримувати мед, а специфіка племінної полягає у тому, що вона, крім збору меду, спеціалізується на вирощуванні бджіл та племінних бджоломаток карпатської породи. У своїй роботі з бджолами сім’я Боднарів  використовує методику штучного виведення бджолиних маток методом перенесення 6-12-годинних личинок у воскові мисочки, описану Фрідріхом Рутнером.

Саме розведення бджолиних маток і найбільше цікавило делегатів цьогорічного конгресу Апімондії. Апімондія — міжнародна організація, яка об’єднує федерації бджолярів різних країн. Раз на два роки відбувається конгрес Апімондії, де бджолярі з усього світу мають можливість поспілкуватися і навіть  відвідати пасіки. Чотири роки тому учасником конгресу Апімондії у Франції був і Микола Боднар. Цього року Україна приймала конгрес, а до калуського пасічника завітали делегати із Бельгії, Великобританії та США. Найстаршому делегатові із Великобританії — 85 років. Проте, він ще тримає 8 бджолиних сімей і готовий подорожувати світом, щоб більше дізнатися про улюблену справу.


Гості кучкуються біля невеличких вуликів на підніжках. Це — нуклеоси — вулики для розведення маток. Частина з них — уже у стодолі — запакована на зиму. Нуклеус може вміщувати 4-8 бджолиних маток. На пасіці Боднарів є навіть нуклеуси, які кріпляться на паркані.


— Є, фактично, єдина методика розведення маток, тобто, основа основ. Щоправда, ми також намагаємося максимально пристосувати життєдіяльність пасіки для наших умов. Наразі ми зосереджуємося на породі карпатської бджоли. Вона — вигідна, практично, в усіх аспектах. Зокрема, вона морозостійка, медоносна, миролюбива і спокійна. Характерно, що ця бджола — не руда, бджоломатка чорного кольору, а бджоли темно- сірого. Господар показує гостям  рамки із бджолами.  На одній рамці — 2,5 тис. бджіл, а сім’я може мати від 8-ми до 24-х рамок. Зимують в основному сім’ї на 6-10 рамках.


Ось так виглядає бджолиний вулик всередині

— За бджолопакетами (спеціально пристосований контейнер для транспортування бджолиної сім’ї. — Авт.) приїжджають, а ось бджолиних маток можна надсилати навіть поштою. Для цього у нас є спеціальні пластмасові пересилочно-підсадочні клітки, які забезпечують бджолам можливість дихати і харчуватися за рахунок канді  (суміш цукру і меду. — Авт.). Пошта приймає такі пакунки, і — ми без проблем пересилаємо бджіл усією країною. Колись возили бджіл по всьому колишньому радянському Союзі ванта- жівками. Постачали бджіл навіть у Сибір. А кілька років тому велику кількість бджолопакетів із цієї племінної пасіки закупив  для своєї особистої пасіки, що розміщена у Безрадичах, екс-президент Віктор Ющенко, — каже господиня пасіки Марія Боднар.


Іноземні гості із задоволенням оглядають не тільки пасіку, але і довколишнє господарство. Дивує довга палиця із надрізаною пластиковою пляшкою нагорі. Ще більше дивує, коли таким пристроєм зривають яблука на найближчій яблуньці.


— А ми — залазимо нагору… — дивується одна із делегаток із Бельгії.
До речі, Україна входить до п’ятірки держав із найбільш розвиненим бджільництвом. У нас навіть є цілий галузевий інститут.


Зрештою, саме бджільництво колись розвивалося за «загарбницькою» схемою: щоб здобути мед, людина руйнувала бджолине дупло. А українець Петро Прокопович — засновник неруйнівного бджільництва. Саме він у ХІХ столітті винайшов конструкцію вулика із застосуванням рамок. У рамки вкладаються вощини, де, власне, і селяться бджоли. Ці рамки можна витягати, змінювати вощини, викачавши із них мед. Для того, щоб викачати мед, рамки просто розміщують у спеціальну центрифугу і розкручують. Мед — стікає. Разом із тим, бджоли виробляють і віск. Тому колись бджіл тримали, наприклад, при монастирях¬ для воску. Нині потреби  воску — невеликі. Він сприймається вже як додатковий продукт бджільництва. А ось мед — цінна річ.


НАУКА МЕДІВ

— Цього року перший мед качали 15 травня. Усе залежить від того, коли почнуть відцвітати сади. Мед відкачується по мірі його накопичення у вуликах. У нашому кліматі накопичують садові і липові меди. А ось на сході України є монофлорні меди. Тобто, меди, зібрані на плантації однієї культури. Наприклад, гречки чи ріпаку. Щоправда, ці меди мають нижчу цінність, ніж поліфлорні меди — із полів, де ростуть різні рослини. Раз на кілька років ми вибираємо хвойний мед. Сама хвоя не медоносить. Вона виділяє нектар —  падь. Тому такий мед називається падевим. Ось саме цей падевий мед збирають у поясі карпатських лісів Івано-Франківської та Львівської областей. У інших зонах він зустрічається вкрай рідко. Більше меду є на Сході та Півдні України. Там — великі, просторі поля і родючі грунти. А це — основна передумова для медоносної бази. Наприклад, якщо у нашому кліматі 10 кілограмів меду із одного вулика — це мрія, то  там 70 кілограмів — реальність. Карпатського меду — мало, але він — цінний.

Наразі в Україні стрімко розвивається медоваріння. Тернівкою із медом та настоянкою на прополісі гостей частують близький друг сім’ї  Боднарів Дмитро Лошак із дружиною. Вони теж працюють на своїй приватній пасіці пліч-о-пліч понад 25 років. Пасічники кажуть: такі напої набирають смаку аж за рік. Гості — просто захоплені.

— Шкода, що у нас заборонено виготовляти спиртні настоянки, — кажуть гості. — Навіть — для власних потреб.
Хоча, на гостинному столі були і зовсім безалкогольні медові страви. Навіть ¬пампушки із хвойним медом, чи квітковий мед із лимоном. У родині пасічників переконують, що із бджолиними продуктами: лісовим і липовим медами, з прополісним маслом та настоянкою прополісу на спирту, відступає кашель і ангіна.


— Крім того, меди багаті на ферменти — ензими. І — на моноцукри: фруктозу і глюкозу. Вони, практично, ідентичні тим, які є у людському організмі. Тому, перетравлюючи ці речовини, організм, фактично, не витрачає енергії. Тому мед корисно вживати ослабленим людям, після операцій, травм тощо, — розповідає пан Микола. — Хоча, саме моноцукри спричиняються до того, що мед — кристалізується. Різний мед має різний період кристалізації, у середньому — від 2-х тижнів до місяця. Виняток — акацієвий мед. Він може зберігати рідку консистенцію 2-3 роки — через низький вміст глюкози. Саме кількість цієї речовини визначає швидкість кристалізації меду.


Гості поїхали, пообіцявши взяти на озброєння одну-дві ідеї із української пасіки і подякувавши за українську гостинність. Господарі помалу звикають до зимового темпу життя, готують вулики до зими — нарешті, можна дозволити собі  відпочити від щоденної праці без вихідних і святкових днів на протязі всього сезону. Бджоли взимку гріються, скупчившись, і, наче накриваючи одна одну крильцями. На зимовий період вулики утеплюють збоку пінопластом, загорнутим у спеціальну фольгу, а зверху — матрацами. Хоча, карпатська бджола пристосована до низьких температур. Навесні знову розквітнуть сади, і розпочнеться сезон роботи — і для бджіл, і для людей.